Відтік коштів та параліч судової системи — наслідки нового законопроєкту про мобілізацію

Новий законопроєкт про мобілізацію, який днями Кабмін вніс до ВР, залишається головною темою в українському суспільстві. Якщо закон ухвалять, то протягом 60 днів кожен чоловік зобов'язаний буде оновити свої військово-облікові дані в ТЦК. В іншому випадку на ухилянтів чекатимуть санкції. Серед них: заборона на консульські дії, керування автомобілем і виїзд за кордон, а також арешт рахунків у банках, цінних паперів, а також електронних грошей. При цьому з нової версії законопроєкту прибрали норму про заборону на розпорядження нерухомим майном, а ухвалення рішення про накладення санкцій хочуть покласти на суди, а не на ТЦК. Водночас експерти побоюються, що такі дії можуть спровокувати відтік грошей та паралізувати судову систему

З'явитись в ТЦК — обов'язок для всіх чоловіків

Новий законопроєкт хоч і вніс деякі зміни, але загалом змінився не сильно.  Так, у разі ухвалення законопроєкту в кожного чоловіка з'явиться новий обов'язок — оновити свої військово-облікові дані. Зауважимо, що у попередній версії на це виділялося 20 днів.

"Військовозобов'язані протягом 60 днів з дати початку проведення мобілізації зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг, або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження", — ідеться в законопроєкті.

До речі, як ідеться в перехідних положеннях до законопроєкту, 60 днів почнуть відраховуватися з моменту набуття законом чинності. 

Як випливає з документа, оновити дані можна трьома способами — у ТЦК і СП, електронному кабінеті та ЦНАПах. Але є нюанс. Якщо законопроєкт ухвалять до того, як запустять реєстр, єдиним можливим варіантом буде з'явитися в ТЦК.  

Електронні повістки хочуть узаконити

Законопроєкт також передбачає заходи впливу на ухилянтів. Процедура наступна — якщо протягом 60 днів людина не оновила свої дані, то співробітники ТЦК повідомляють про неї до поліції, яка має її доставити до ТЦК. Якщо ж поліція не зможе знайти людину, то ТЦК направляє людині вимогу оновити дані.

І тут починається найцікавіше. Щоб така вимога вважалася врученою, як випливає з документу, достатньо просто надіслати таку вимогу в електронний кабінет. Такий висновок можемо зробити з аналізу норми про те, який день вважатиметься днем вручення такої вимоги.  

Так, днем вручення вимоги пропонують встановити:

1) день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв'язку;

2) день отримання територіальним центром комплектування та соціальної підтримки повідомлення про доставлення вимоги до електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста;

3) день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки;

4) день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси. 

На окрему увагу заслуговують пункти 3 і 4, згідно з якими, щоб вимога вважалася врученою, достатньо позначки в поштовому відділенні про неможливість доставлення за адресою. Інакше кажучи, навіть якщо ви не проживаєте за адресою, на яку вам вислали вимогу, ви все одно вважатиметеся повідомленими про неї. 

"У разі відмови громадянина отримати вимогу або в разі неможливості вручення вимоги з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини третьої цієї статті, громадянин вважається повідомленим про вимогу, а вимога вважається врученою", — йдеться в документі. 

Чи блокуватимуть рахунки за кордоном 

Якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного в ній обов'язку (обов'язків) або не з'явився до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (закордонної дипломатичної установи України, якщо громадянин перебуває за кордоном), ТЦК звертається до суду щодо:

1) тимчасового обмеження такого громадянина у праві виїзду за межі України — на строк до виконання зобов'язань за такою вимогою;

2) тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортними засобами — на строк до виконання зобов'язань за такою вимогою;

3) накладення арешту на кошти та інші цінності такого громадянина, що перебувають на рахунках та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентів електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах — на строк до виконання зобов'язань за такою вимогою.

Зупинимося докладніше на арешті рахунків і грошових  цінностей.  Зазначимо, що у документі немає прив'язки до національності рахунків чи національності банку. Те саме стосується й фінансових установ.

Виходячи з такого загального формулювання, напрошується висновок, що законодавці хочуть зробити будь-які рахунки такими, що підлягають блокуванню. Однак як працюватиме механізм насправді та чи працюватиме взагалі, покаже лише практика.

Як наголошує економіст Олег Пендзін, будь-які компанії, які зареєстровані в Україні, будуть зобов'язані виконати рішення судів, однак рішення суду України не є обов'язковим для виконання для установ за її межами.

"Для того, щоб рішення про блокування рахунків було виконане в іншій державі, повинно бути рішення суду відповідної країни. Тобто жодним чином воно не буде впливати на рахунки в іноземних банках та установах", — сказав Новини.LIVE Пендзін. 

Однак таке судове рішення може бути направлено в консульську установу, яка може подати його на визнання у тій чи іншій країні. "Тоді починається судовий розклад. Але це судовий збір та додаткові гроші для держави, яких і так не вистачає", — сказав нам Пендзін.  

Ризики для судової системи

Цим же законопроєктом вносяться зміни до процесуального кодексу, згідно з яким суд матиме лише 15 днів на розгляд справи. До того ж, такі рішення хочуть зробити негайними до виконання. При цьому апеляція не призупиняє його виконання. 

"Змінюється абсолютно вся система судоустрою в частині цієї статті. Рішення суду першої інстанції ніколи не набуває чинності одразу, дається час, протягом якого сторона, що програла, може оскаржити рішення. Цим же законопроєктом не передбачається право на оскарження. Рішення набирає чинності негайно, незалежно від того, будете ви оскаржувати чи ні. Іншими словами, ви можете податися на оскарження протягом 15 днів, але рішення вже набуло чинності. Навіть якщо ви оскаржите, арешти знімуть тільки після того, як ви успішно виграєте апеляцію", — пояснює у своєму телеграм-каналі адвокат Олег Лук'янчиков. 

Крім того, як побоюються експерти, суди будуть виносити такі рішення майже в автоматичному режимі. "Проблема законопроєкту полягає саме у тому, що будь-яке подання від ТЦК буде судом парафуватися. Тобто не буде змагальності. Як слідчі судді, які майже автоматом виносять рішення. Оце є проблема", — говорить нам Пендзін. 

Багато питань у юристів також виникають в частині практичного виконання норм документа. Та зазначають, що його прийняття може паралізувати судову систему.

"Скільки людей мешкає в Голосіївському районі Києва? 100 тис.? Якщо 100 тис. не прийшло отримувати листи, які були автоматично вручені. То, відповідно, згідно із законопроєктом, буде 100 тис. листів до суду? Ви розумієте, що ляже вся судова система в Україні. Абсолютно вся. І це я не беру до уваги повітряну тривогу, на час якої суди закриваються. Я вважаю, що ця категорія справ стане найголовнішою в судах. А що буде з іншими справами?" — зазначає у своєму YouTube-блозі адвокат Микола Гольбін.

Ухвалення законопроєкту може спровокувати відтік коштів

Наслідки ухвалення такого закону може відчути й банківська система України. "Відтік коштів вже почався. Тим, хто в Україні, достатньо буде перекинути кошти на рахунки дружини, мами тощо. Але, я думаю, що дуже багато хто захоче просто зняти гроші та покласти собі під подушку. Висока ймовірність також того, що ті чоловіки, які перебувають за кордоном, просто почнуть виводити свої гроші за межі країни. Тим самим обвалити не тільки судову систему, а й банківську", —  зазначає Гольбін. До слова, як повідомили днями в НБУ, українці, які перебувають за кордоном, щодня витрачають близько 35 млн доларів, використовуючи картки українських банків. 

Загалом же, як наголошує Пендзін, цей законопроєкт потрібний для держави та скоріше за все буде прийнятий, але загальної картини він не змінить. "Його очікують. Косметичні правки будуть точно. Але його приймуть. А що далі? Ну прийняли, що зміниться, з'являться додаткові гроші для мобілізації?" — сказав нам Пендзін. 

До речі, як днями повідомила голова комітету Ради з питань бюджету Роксолана Підласа в подкасті Центру економічної стратегії (ЦЕС), за підрахунками відомств, мобілізація від 400 до 500 тисяч осіб у цьому році обійдеться в 322 млрд грн додаткових видатків "тільки на те, щоб одягнути цих людей, навчити їх, годувати й виплачувати грошове забезпечення".